Українська анімація: від початків до сьогодення. Мультиплікація #zhorzhetta82 #olgadzhus

#volo_kot #olgadzhus #zhorzhetta82
https://www.facebook.com/OlgDzhusArtMusicLearning
https://rumble.com/c/c-1426116
https://t.me/OlgaDzhusv
https://www.youtube.com/channel/UCHJbcIihXPmdjBLREb_21-A
Двадцяті роки минулого століття. Щойно закінчилась велика (ще не пронумерована) війна, технологічні прориви блискавично змінюють мистецтво, зароджується саме явище масової культури; паралельно по всьому світу галасують авангардисти, футуристи та інші божевільні.
Широка публіка поступово звикає до рухомих картинок на екрані, але анімація все ще сприймається приблизно як сьогодні — експерименти у віртуальній реальності. Найперша відома анімаційна короткометражка вийшла у 1908 у Франції, найперший повний метр — у 1917 в Аргентині. Уолт Дісней починає свій тріумфальний шлях у 1923 і ще через кілька років придумує Мікі Мауса.
Тим часом на руїнах Російської імперії теж рухаються картинки.
Анімація була дуже трудомісткою сферою діяльності, і тому керівники кіностудій часто відмовляли своїм працівникам у продюсуванні мальованих історій. Це не завадило появі робіт, які й зараз викликають психоделічний захват. Інтриги явищу надає і той факт, що мало тогочасних шедеврів збереглося.
В'ячеслав Левандовський (1897-1962) народився у Києві, навчався у Київському музично-драматичному інституті та в Українській Академії мистецтв. Створював декорації для театрів і ілюстрував дитячі книжки. А ще майстрував повітряних зміїв.
Працюючи на ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), Левандовський зробив два відкриття.
Перше — метод створення мультфільмів «еклер»: на плівку знімають акторів, котрі розігрують ту чи іншу сцену з майбутнього мультфільму, а потім вже спроектовані на екран поодинокі кадри їхньої гри служать своєрідною моделлю для мальованих персонажів.

Друге — «олівець часу». Суть в тому, що ним можна було, не відриваючи олівець від паперу, провести переривчасту лінію — лишаючи на папері рисочки, «олівець» 25 разів на секунду «робив уколи». (Ми теж нічого не зрозуміли, але звучить круто — прим. ред.)
До того ж, Левандовський сам зробив кінокамеру — усі деталі, крім оптики, були виготовлені з дерева різних порід.
Левандовський у 1927 році зняв перший український мультфільм — десятихвилинну «Казку про солом'яного бичка». На жаль, робота не збереглася; хто її бачив, стверджують, що річ була мистецька. «Нам довелося бачити кілька мультиплікаційних персонажів, — згадує харків'янин Олександр Шимон. — Маленькі паперові фігурки тварин, що складаються з шарнірно з'єднаних частин, вони і тепер дивують своєю виразністю і філігранністю технічного виконання, чудово відтворюють ілюзію руху».
https://amnesia.in.ua/animation
hhttps://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B0
https://youtu.be/2S9N43dQ_ks
https://youtu.be/-riby2HYiTA
https://youtu.be/wqcIw0UukO0
https://youtu.be/JYSZECAZpc4
https://youtu.be/cuVHeSDonLc
https://youtu.be/2ZN9ehwrriE
https://youtu.be/EbO_4oVE3pg
https://youtu.be/gJrQfjQ1-uQ
https://youtu.be/IQTRKT36ic8
https://youtu.be/nIamdg-4rdA
https://youtu.be/CgrHwppHVps
https://youtu.be/KDBm-0IZThc
https://youtu.be/Sntg4XnAL98
https://youtu.be/TXFk76dkmNY
https://youtu.be/izQA8C3emt4
https://youtu.be/GQAYaclGj5s
https://youtu.be/-urnU6VOuZw
https://youtu.be/U13Ng5zXqM0