ЗАЛІЗНИЧНИК (хоррор-оповідання)

Холодна осіння ніч. Йшла сильна злива. Молода донька залізничника сиділа біля вікна залізничної будки. Почувся скрип дверей і до кімнати увійшов її батько, бувалий залізничник з сивою бородою, одягнений в мокрий шкіряний плащ. -Я піду до стрілки. Скоро повернусь, - промовив він і взявши старий сигнальний ліхтар пішов геть. Дівчина продовжила мовчки сидіти біля вікна. Через деякий час почав лунати шум потяга що наближається. Яскраве світло фар ніби блискавка освітило приміщення. Побачивши це, дівчина підвелась, накинула на себе плед, запалила керосинову лампу і пішла до сусідньої кімнати. Там стояли письмовий стіл і сейф її батька. Вона присіла перед сейфом і дістла заздалегіть поцуплений у батька ключ. Відкривши сейф, вона побачила всередині багато пожовклих паперів. У самому дальньому закутку знаходилась стара дерев'яна скринька з вишуканим різним візерунком. Дівчина дістала її та відкрила. Те, що вона побачила всередині, настільки її шокувало, що у неї в жилах застигла кров і вона навіть не могла поворухнутись.