Коментар до інтерв’ю архиєпископа К. М. Вігано стосовно церкви антихриста /1 частина/

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/komentar-vihano-1/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Святий Карло Боромейський є втіленням справжньої реформи. Можна сказати, що Карло прямо реконструював Церкву, яка в Мілані та його околицях була на межі зруйнування. Карло також був душею Тридентського Собору. Святитель привів не лише до оновлення церковної структури, а й до обновлення духовного життя. Тому й Тридентський Собор відкрив умови для святості. Повною протилежністю Тридентського Собору є II Ватиканський Собор. Цю правду сьогодні публічно відкриває другий Карло – архиєпископ Карло Марія Вігано. Тридентський Собор привів до реформи церкви, а II Ватиканський Собор – до деформації і трансформації Церкви в антицеркву Нью-Ейдж.
Архиєпископ Карло Марія Вігано викриває маніпуляції та брехню масонів, а також всю систему путчу всередині Католицької Церкви. Ключові позиції окупували зрадники Христа, які виступають у Божому авторитеті і вимагають послуху. Протягом усіх 60 років після Собору неможливо було вказати на цю правду. Тепер назрів час. Провокаційна зміна парадигм Бергольйо та проголошення содомського антиєвангелія відкриває очі багатьом щирим католикам. Вони починають бачити, що хто слухняно підкоряється цьому публічному архиєретику, опиняється в псевдоцеркві антихриста, яка з Христом не має нічого спільного. Антицерква Бергольйо є опіумом для людства – цей термін Леніна про фальшиві релігії повністю описує її характер.
Архиєпископ Вігано у відповідях на запитання католицьких ЗМІ пояснює суть проблеми.
Питання журналіста: «Архиєпископе Вігано, у своєму новому проголошенні Ви відрізняєте „соборову церкву” від Католицької Церкви, стверджуючи, що „безумовно, існують дві Церкви”, тоді як у минулому Ви стверджували: „Зрозуміло, що двох Церков не існує, щось подібне було б неможливе, блюзнірське і єретичне”. Отже, здається, Ваша позиція змінилася. Чи вважаєте тепер, що „соборова церква” є повністю відділеною від Католицької Церкви, а не є підривною сектою, яка існує всередині правдивої Церкви?».
Відповідь архиєпископа К. М. Вігано: «Моя позиція не змінилася: існує лише одна правдива Церква – Римо-Католицька Апостольська Церква. Але насправді існують, так би мовити, дві реальності, які перетинаються, однією з яких є саме істинна Церква, а інша – це фальшива церква, Глибинна церква».
Питання журналіста: «Що нового в цій секті порівняно з іншими, які протягом історії ставили під сумнів догми Церкви?».
Відповідь архиєпископа К. М. Вігано: «Церква протягом століть стикалася з тисячами єресей. Єретики завжди стверджували, що „відкрили” істинне вчення, і звинувачували Церкву в тому, що вона помиляється і відступила від свого авторитету. Церква, зі свого боку, засуджувала єресі, і єретики були виключені з тіла Церкви. Хоч продовжували завдавати шкоди, але принаймні їх відокремлення від Католицької Церкви було явним, і вірні трималися від них подалі. Однак цього разу маємо єретиків (і відступників), які знали, що якщо відділяться від Римської Церкви, то їх чекає жалюгідний кінець усіх архиєретиків. Тому вони організувалися, щоб стати на чолі Церкви і могти проповідувати єресі з Престолу Петра, нав’язуючи їх як істину, в яку слід вірити на основі авторитету Римського Понтифіка, і щоб могти змусити замовкнути кожен голос інакомислення канонічними санкціями та екскомуніками, використовуючи проповідальниці, єпископські кафедри, семінарії та університети для систематичного поширення помилок. Раніше можна було звернутися до Святого Престолу для вирішення доктринальних і дисциплінарних питань, тоді як сьогодні саме Святий Престол є інституційним інструментом єретиків, які його окупували».
Коментар BВП: Доказом є т.зв. догматичні документи, підписані Бергольйо, як, наприклад, «Fiducia supplicans» про благословення союзів содомітів.
Архиєпископ К. М. Вігано: «Так само, як це відбувається в цивільній сфері, навіть у випадку явного порушення закону з боку влади неможливо домогтися в цього скорумпованого уряду справедливості, оскільки він використовує співучасть усіх адміністративних і судових органів, які забезпечують його діяльність. Теоретично ця влада була узурпована і є нульовою, але де-факто діє непорушно у своїй владі. Необхідно взяти до відома узурпацію Апостольського Престолу (який не тільки вакантний, але й окупований), щоб покласти край дуже серйозній ситуації, не забуваючи при цьому, що нелегітимність Бергольйо також означає недійсність усіх його керівних і магістеріальних актів, таким чином стираючи 11 років єресей і жахів».
Коментар ВВП: Архиєпископ продовжує пояснювати, чому багато хто визнає недійсного папу. Причиною є або їхня співучасть у зраді, або небажання прийняти необхідні наслідки. Іншими словами, вони відкидають правдиве покаяння, яке призвело б до порятунку Церкви. Зокрема, вони разом з дієцезіями не хочуть зробити крок до відділення від антицеркви Бергольйо, яка з кінця 2023 року офіційно має інші парадигми та інше антиєвангеліє. Але цей церковний переворот і перетворення в антицеркву сягає своїм корінням до ІІ Ватиканського Собору.
Архиєпископ К. М. Вігано: «Ті, хто визнає цю владу (Бергольйо) дійсною і законною, роблять це або тому, що вони є його спільниками і не хочуть бути викритими у власній зраді, або тому, що не хочуть прийняти необхідні наслідки, які з цього випливають: перш за все, визнати, що цей переворот почався з ІІ Ватиканського Собору. Визнання того, що хтось впав у жахливу оману, вимагає, перш за все, покори, і досі ніхто з кардиналів та єпископів не мав відваги визнати, що Католицька Церква десятиліттями була заручницею єретиків, і що ці єретики принижували і дискредитували її перед світом саме тому, щоб позбавити її авторитету».
Питання журналіста: «Це все керується чіткою схемою чи планом?».
Відповідь архиєпископа К. M. Вігано: «Безумовно! Modus operandi (метод дії) такий самий, який використовує масонство для делегітимізації урядів і узурпації національного суверенітету. Найперше, ложі підривають професійну та моральну підготовку майбутнього правлячого класу; потім корумпують цих переважно некомпетентних політиків і змушують своєю згіршуючою поведінкою дискредитувати себе та установи, якими вони керують. Потім вказують на корумпованість політиків та інституцій, щоб могти приватизувати державні служби з величезними прибутками; а в кінцевому підсумку вербують корумпованих політиків у свої компанії чи фонди для подальшого маніпулювання ними».
Коментар ВВП: Аналогічно архиєпископ вказує на два засоби, які після II Ватиканського Собору посприяли прийняттю деструктивних змін у вірі та моралі. Такими засобами є моральне розбещення і єретична формація духовенства.
Архиєпископ К. М. Вігано: «Також у Католицькій Церкві моральне розбещення та єретична формація духовенства сприяли прийняттю змін у доктринальних, моральних і літургійних питаннях. Однак, коли узи співучасті, які нерозривно пов’язують „Глибинну державу” та „Глибинну церкву”, незабаром будуть виявлені, жах навколо цих злочинців буде таким, що представлятиме справжній Апокаліпсис в етимологічному сенсі цього терміну, тобто „розкриття”, „одкровення”».
Коментар ВВП: Архиєпископ Вігано, за аналогією з Глибинною державою, пояснює існування Глибинної Церкви і водночас вказує, що Глибинна церква та Глибинна держава утворюють нерозривну єдність. Люди вже мають досвід, що обрана ними влада після виборів йде проти народу, і вони це відразу розрізняють, але те, що подібна зрада є в Церкві, католики нездатні прийняти. Однак це сувора реальність.
Питання журналіста: «Ви часто заявляли, що існує паралель між тим, що відбувається в громадянському світі і в Церкві».
Відповідь архиєпископа К. М. Вігано: «У цивільній сфері ми є свідками державного перевороту, організованого підривним лобі, коли глави урядів, міністри та державні службовці, які мають бути представниками громадян, діють проти інтересів громадян на користь лобі, яке їх призначило. Чи це державні службовці? Так. Це зрадники? Так. У нормальному світі не мали б ними бути, але насправді ті, хто перебуває при владі в державі, майже скрізь підпорядковуються ворожій силі, яка проникла в структуру влади, щоб використати її на свою користь і знищити. Це дві держави? Ні: одна – це держава, інша – Глибинна держава, підробка справжньої, яка як така може діяти й вимагати послуху.
З такою ж ситуацією ми стикаємося і в церковній сфері. Те саме масонське лобі, яке протягом понад двох століть систематично руйнувало цивільні уряди, зуміло проникнути в Католицьку Церкву, призначити своїх емісарів, поступово усунути всю внутрішню опозицію та здійснити серію радикальних змін, які підривають магістеріальне вчення двох тисяч років. Мета цих п’ятих колон полягала в тому, щоб привласнити собі владу Церкви, щоб підірвати її зсередини, використовуючи силу закону для протилежної цілі, ніж для якої вона уповноважена. Це дві церкви? Звичайно, ні: одна — правдива Церква, друга — Глибинна церква, тобто її підробка, контрцерква, антицерква антихриста».
Коментар ВВП: Далі архиєпископ Вігано цитує відомого американського архиєпископа, який дає пророцтва про лжепророка задовго до того, як управління Церквою перейняв на себе лжепророк Хорхе Бергольйо. Архиєпископ говорить про містичне тіло антихриста. Ним є нинішня антицерква Бергольйо, починаючи з трансформації Католицької Церкви, яка відбулася з виданням т.зв. доктринальної декларації «Fiducia supplicans» 18 грудня 2023 року.
Архиєпископ К. М. Вігано: «Архиєпископ Фултон Шін писав: „Лжепророк матиме релігію без хреста, релігію без майбутнього світу, релігію, яка має знищити релігію. Буде існувати фальшива церква. Церква Христова (Католицька Церква) буде одною. А лжепророк створить іншу. Фальшива церква буде світською, екуменічною та глобальною. Це буде федерація церков. Різні релігії утворять своєрідну глобальну асоціацію, Всесвітній парламент церков. Він буде позбавлений будь-якого божественного вмісту і стане містичним тілом антихриста. Це містичне тіло на землі сьогодні матиме свого Юду Іскаріота, а ним буде лжепророк. Сатана поставить його серед наших єпископів».
Коментар ВВП: Святий Карло Боромейський старанно працював над внутрішньою відновою довіреної дієцезії. Він часто пішки піднімався в гори, щоб врятувати душі в покинутих поселеннях. Під час чуми він ризикував життям і готував вмираючих до смерті. За зусилля внутрішньо відродити Церкву на нього було скоєно невдалий замах. Коли діяльність Тридентського Собору досягла критичного моменту, саме Карло доклав усіх зусиль, щоб Собор завершив свою роботу щодо відродження. Слідами цього великого святого сьогодні йде носій його імені, архиєпископ Карло Марія Вігано. Він сміливо виступив за Христа та Його Церкву. Вже шість років тому він закликав до абдикації незаконного папу, який руйнує основні фундаменти віри. За це від цього архиєретика, перед яким усі тремтять, як перед злочинним Іродом, він заслужив переслідування, очорнювання і трагікомічну екскомуніку. Святий Карло Боромейський, як у часи чуми, так і в складних ситуаціях, давав приклад єпископам, щоб відкинули страх і наслідували його. Нехай і сьогодні правовірні єпископи відкинуть страх перед архиєретиком Бергольйо і наслідують у вірності Христу сміливого архипастиря Карло Марію Вігано.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

25.07.2024