Перша публічна реакція Бергольйо на «Fiducia supplicans»

Дивіться це відео також на: https://bcp-video.org/ua/persha-reakciya/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

14 січня, майже через місяць, Бергольйо вперше в мас-медіа реагував на контраверсійний документ «Fiducia supplicans». Але суті проблеми він не вирішує. Цією декларацією він потоптав Божі заповіді та запровадив нові парадигми. Він фактично перетворив Церкву на антицеркву Нью-Ейдж. Його декларація суперечить самій суті Святого Письма і всій Традиції. Його вчення не є католицьким. Це вже не Католицька Церква.
Апостол Іван пише: «Це є той антихрист, який відрікається Отця і Сина» (1Ів. 2,23). Скасовуючи Божий Декалог, Бергольйо відрікається Отця – Законодавця, а скасовуючи Христові заповіді, відрікається Божого Сина і Його Євангелія. Зі своєї апостазії він не відступає ні на міліметр. Єдине рішення в цій ситуації полягає в тому, щоб кожен єпископ, кожен священник і кожен віруючий від цього явного архиєретика, який окупує папство, радикально відділився. Інакше він буде усіх, аж до останнього католика, під фальшивим послухом трансформувати і транспортувати до пекла.
Про «Fiducia supplicans» Бергольйо каже: «Люди повинні вступити в діалог з благословенням і дослідити шлях, який пропонує їм Господь».
Усім відомо, що «Fiducia supplicans» запроваджує благословення союзів содомітів, тобто благословення гріха содомії. При цьому лжепапа стверджує, що цей шлях до загибелі їм начебто пропонує Господь. Але це груба брехня. Бог, навпаки, пропонує нам шлях до спасіння через виконання Божих заповідей. Бергольйо виявив, що має іншого господа.
Щодо контраверсій після публікації «Fiducia supplicans» Франциск сказав: «...іноді рішення не приймаються, але в більшості випадків, коли рішення не приймаються, це відбувається з незнання».
Бергольйо каже, що коли його рішення не приймаються, це, мовляв, з незнання. Чи він має на увазі, що єпископи, які захищають Божі заповіді та католицьке вчення, роблять це з незнання? Бергольйо ставить себе до такої позиції, ніби його єретичні знання перевищують Святе Письмо, Традицію апостолів, отців та вчителів Церкви.
Єпископи Камеруну своєю декларацією про неприпустимість благословення содомії, навпаки, оприлюднили католицький погляд. Вони одноголосно проголосили:
«Благословляти означає „добре говорити” (bene-dico). А „добре говорити”, щоб отримати благодать через жест благословення „гомосексуальної пари”, було б рівнозначно підтримці цього вибору і цієї життєвої практики. Однак содомію не можна визнати об’єктивно впорядкованою згідно з об’явленою Божою волею. Крім того, розрізняти між літургійним і нелітургійним контекстами для того, щоб застосувати благословення до одностатевих „пар” є лицемірством. Акт благословення, незалежно від того, здійснюється він на літургійному зібранні чи приватно, завжди залишається благословенням. Тому ми оголошуємо неприпустимою будь-яку форму благословення, публічну чи приватну, яка прямує до визнання „одностатевих пар” як життєвого стану» (пункт 6).
Цитата Бергольйо: «Я кажу: якщо вам рішення не подобається, ідіть і говоріть, поділіться своїми сумнівами та проведіть братню дискусію, і так це піде далі».
Бергольйо так реагує на легалізацію гріха, що кличе про помсту до неба: «Якщо вам щось не подобається, ідіть і говоріть, поділіться своїми сумнівами та проведіть братню дискусію, і так це піде далі». Нормальна людина не знає, що на це відповісти. Куди це йде далі? До пекла? Туди цей т.зв. святіший отець дійсно веде католиків. Богу і Церкві ця Бергольєва «Fiducia supplicans» справді не подобається. За неї падає Божа анатема – прокляття. Згідно зі Святим Письмом і Традицією, єпископи Камеруну висловилися так:
«Гомосексуалізм фальсифікує та спотворює людську антропологію, а також принижує сексуальність, шлюб і сім’ю, основи суспільства... В історії народів практика гомосексуалізму ніколи не призводила до розвитку суспільства, але є явною ознакою занепаду цивілізацій. Насправді гомосексуалізм налаштовує людство проти самого себе і знищує його». Але Бергольйо подобається, коли суспільство ліквідовується, коли людство налаштоване проти самого себе. Тоді Бергольйо задоволений, саме цього він хоче. І коли не тільки суспільство, але й Церква руйнує сама себе – це йому найбільше подобається. Тут вже кожен католик повинен усвідомити, що цей архиєретик не є головою Церкви, ані намісником Христа, проти Якого він публічно виступив.
Бергольйо каже: «Якщо вам рішення не подобається, … то проведіть братню дискусію, і так це піде далі».
Яку норму встановлює Бергольйо? Не Божі закони і заповіді, а те, чи подобаються його єретичні рішення, чи ні. Уявімо собі лікаря, який замість операції жовчного міхура ампутує комусь ноги, а потім скаже: «Якщо вам моє рішення не подобається, то проведіть братню дискусію, і йдемо далі». Або якби хтось на площі вбив кількох людей, прибула б поліція, а злочинець сказав би: «Якщо вам моє рішення не подобається, то проведіть братню дискусію, і йдемо далі». Як Брейвік діяв у фізичній сфері, так Бергольйо діє в духовній, – він масовий убивця душ. Але суверенно заявляє: «Якщо вам рішення не подобається, … то проведіть братню дискусію, і так це піде далі».
Це метод Бергольйо: «йти далі». Коли чотири кардинали подали dubia проти «Amoris laetitia», він навіть не відповів їм, і йде далі. Коли кілька сотень теологів і католицьких інтелектуалів написали «Корекцію», він реагував так само – йдемо далі. Коли нунцій-емерит в США Карло Марія Вігано звинуватив його в приховуванні гомосексуальних злочинів, він цілий рік не відповідав йому, потім сказав грубу брехню і знову йдемо далі. Коли комусь не подобаються злочини Бергольйо проти віри і Бога, він має лише одну відповідь: йдемо далі. Питаємо: куди? До самознищення дочасного і вічного!
Цитата Бергольйо: «Небезпека в тому, що комусь це не подобається і він приймає це близько до серця, а тому починає опиратися цьому і робити неправильні висновки. Це сталося у випадку цих останніх рішень про благословення для всіх».
Бергольйо не зважає ні на кого і ні на що: ні на Бога і Його закони, ні на людей і природні моральні норми, тільки на самого себе. Він є найвищою нормою. А кому це не подобається, той робить неправильні висновки. Так публічно робити з католиків дурнів не дозволяв собі ще ніхто, навіть найбільші демагоги та диктатори.
Якщо комусь не подобається те, що Бергольйо зневажає Божі заповіді, то він, мовляв, робить неправильні висновки. Саме так поводилися фашистські злочинці в Нюрнберзі, коли їм вказували на їхні злочини, – вони не визнавали жодної провини, прикидалися абсолютно невинними і наполягали на своїй демагогії так само, як Бергольйо наполягає на своїх єресях – духовних злочинах.
Камерунських єпископів псевдопапа вважає тими, які роблять неправильні висновки. Але вони, у згоді зі Святим Письмом і всією Традицією, чітко заявляють: «Гомосексуалізм не є правом людини. Це відчуження, яке завдає серйозної шкоди людству, оскільки не ґрунтується на жодній цінності, властивій людській істоті: це дегуманізація любові, „гидота” (Лев. 18, 22). Його відмова ні в якому разі не є дискримінацією; це законний захист незмінних цінностей людства перед обличчям пороку, який став предметом права на юридичне визнання, а сьогодні і предметом благословення» (пункт 5).
Бергольйо маніпулятивно сказав: «Господь благословляє кожного, кожного…».
Це брехня. Згідно з Бергольйо, Господь благословляє жінку, яка вбиває свою ненароджену дитину, самогубця, який вчиняє самогубство, торговців дітьми, педофілів, зоофілів, некрофілів, садомазохістів, масових убивць і сатаністів – кожного, кожного, хто без покаяння і жалю за гріхи йде до пекла. Але тут виникає запитання: хто є тим господом Бергольйо, який всіх благословляє? Відповідь однозначна: це батько брехні, сатана.
Камерунські єпископи, на противагу цьому, згідно з католицьким вченням стверджують: «Глибока ідентичність сексуальності поза подружніми стосунками між чоловіком і жінкою є незрозумілою, викраденою і збоченою. Як наслідок, гомосексуальні акти не є „сексуальними”, а є „діями протиприродними” (Рим. 1,26)» (пункт 3). Ці протиприродні злочини, згідно зі Святим Письмом і Традицією, єпископи Камеруну забороняють благословляти. Те, що всупереч Святому Письму і Традиції просовує Бергольйо, є до неба волаючою насмішкою над вченням Христа і Католицькою Церквою.
Цитата Бергольйо: «Бог благословляє кожного... Але тоді люди повинні вступити в розмову з Господнім благословенням і дізнатися, який шлях їм Господь пропонує».
Це реакція Бергольйо на благословення гріха, що кличе про помсту до неба. Гріх, навпаки, треба назвати гріхом, людина мусить каятися і боротися з гріхом. Згадаймо, що говорять камерунські єпископи про шлях, запропонований нашим Господом і Богом. Він діаметрально відрізняється від шляху, запропонованого господом Бергольйо, якому він посвятився в Канаді з допомогою чародія.
Єпископи Камеруну проголошують: «Бог не хоче смерті грішника, але його навернення до вічного життя, тому закликаємо тих, які схильні до гомосексуалізму, ... щоб радикально навернулися. Водночас закликаємо їх відвернутися від своєї ментальності „жертви”, в якій вони радо вважають себе „жертвами”, „слабкими” або пригнобленими „меншинами”, і навернутися до Бога в дусі багатьох застережень Його слова» (пункт 9).
У 2021 році Конгрегація доктрини віри видала проголошення, що Церква не може благословляти гріх, тобто содомію. Як можливо, що тепер псевдопапа Франциск у «Fiducia supplicans» підступно наказує благословляти содомію? Тут вже чітко видно, що цим переломом було перервано переємство вчення католицької віри. Своїм motu proprio «Ad theologiam promovendam» Бергольйо встановлює нові парадигми, а «Fiducia supplicans» вже трансформує Католицьку Церкву в антицеркву Нью-Ейдж, синагогу сатани.
Трагедія полягає в тому, що католики під впливом єресі паполатрії стверджують, що ми повинні приймати навіть найбільші єресі, які проголошує недійсний папа, явний єретик. Але це суперечить вченню Церкви, вираженому Отцями Церкви, учителями Церкви та догматичною буллою «Cum ex apostolatus officio». Це вчення коротко виразив св. Беллармін словами: «Папа, явний єретик, сам себе виключив з Церкви і не може бути її главою». Коли це зрозуміють сучасні католики?
Єдиним рішенням сьогодні є те, щоб єпископи, які несуть відповідальність за Католицьку Церкву, завчасно, разом зі своїми дієцезіями вийшли з-під юрисдикції недійсного папи Франциска Бергольйо. Зовнішнім знаком цього хай буде те, що священники перестануть згадувати в Літургії недійсного папу. Цей радикальний крок як прецедент в даній ситуації зобов’язані вчинити єпископи Африки. Інакше їхній захист віри, якщо вони залишаться під юрисдикцією архиєретика, буде неефективним. Архиєретик Бергольйо не хоче нікого респектувати: ні Бога, ні Христових законів, але йде далі. Отож нехай іде, але ми з ним не підемо!

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

20.01.2024