Яке покарання чекає Бергольйо та його секту за скасування Божих законів і легалізацію гріха?

Дивіться це відео також на: https://bcp-video.org/ua/yake-pokarannya/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Святий Василій Великий у 7-му Короткому Правилі відповідає на питання: «Який гріх чинять ті, що виправдовують грішників?». Він каже: «Важчий від того, про який сказано: „Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море”».
Псевдопапа Бергольйо через церковну легалізацію содомії, пов’язану зі запровадженням благословення гомо- та квір-пар не лише сам важко грішить, але, скасовуючи Божі закони та стираючи свідомість гріха, також спричиняє те, що вже не розрізняється важкий гріх від стану Божої благодаті. Це перешкоджає спасительному покаянню, яке звільняє душу від гріха, і тоді залишається лише широка дорога до загибелі. Це т.зв. синодальний ЛГБТК-шлях Бергольйо.
Це грубе зловживання папською владою, пов’язане з непомильністю та вимогою послуху, і насмішка над догмою про папську непомильність (від 18 липня 1870 р.). Зловживання найвищою владою тягне маси християн до вічної погибелі. Бергольйо не тільки скасовує содомію як гріх, він легалізує її і змушує всіх замінити Божі закони його єресями. Це найбільший бунт проти Бога-Творця, це прямо публічна сатанізація Церкви під зловжитою папською владою. Бергольйо дійсно поставив себе на місце Бога-Законодавця.
У посланні до Солунян сказано: «муж беззаконня, син погибелі, той супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога».
Бергольйо — це фальшивий папа, але він возсів у храмі Божому, яким є Церква, і видає себе за Бога, тобто за верховного законодавця. Він скасовує Божі закони і натомість вводить антизакони, які ведуть до масового відступництва від Бога, з метою, щоб за його прикладом кожен католик був посвячений сатані, навіть не усвідомлюючи, яке зло чинить. Бергольйо перетворює апостолів Христа на апостолів антихриста. Якщо хтось насмілюється протистояти його терору і захищати заповіді Христа, його негайно усувають з посади, а на його місце призначають агента берголіанської секти.
На довершення всього, легалізуючи до неба волаючий гріх, Бергольйо та його секта посилаються на нове одкровення Святого Духа, зловживаючи словами з Біблії: «Хто має вуха, хай слухає, що Дух говорить церквам». Але ці слова у Святому Письмі пов’язані з закликом єпископів до покаяння, і навіть з погрозою покарання. Та цього Бергольйо вже не слухає. Приписування Святому Духу легалізації гріха є колосальним богохульством. Крім того, це найтяжчий гріх, а саме – гріх проти Святого Духа, який не буде прощений ні в цьому віці, ні в майбутньому.
Найбільшою трагедією і ознакою духовної сліпоти є те, що більшість єпископів і священників цього взагалі не бачать. Ця духовна сліпота є плодом прокляття за фальшиве євангеліє Бергольйо відповідно до Гал. 1, 8-9. Тому багато сучасних пастирів не в змозі розпізнати духовний злочин Бергольйо, хоча він явно відділяє душі від Христа і веде їх як до дочасного, так і до вічного покарання. А тим більше ці пастирі вже не в змозі об’єднатися і за прикладом Христа, доброго Пастиря, стати на захист довірених їм овець. Коли архиєретик Бергольйо погрожує їм, вони боягузливо тікають, залишаючи Христове стадо хижим вовкам, які потім його роздирають.
Запитуємо: звідки вийшла духовна інфекція цих єресей? Коріння сягає до II Ватиканського Собору, який відкрив двері єресям модернізму, ставлячи під сумнів фундаментальні правди віри – Божество Христа, Його історичне та реальне воскресіння і саме натхнення Святого Письма. Усе це під прикриттям науки та наукового рівня, який диктує новий підхід до Святого Письма. Крім того, Собор конкретно проголосив єресь синкретизму з поганством. Плодом було те, що справжня місія була відкинута, а всередину Церкви широко відкрилися двері для антимісії індуїзму, буддизму та поганства. Усе це під високим поняттям «пошана до інших релігій», а насправді пошана до їхніх демонів.
У центрі опинився т.зв. «міжрелігійний діалог», а місія була засуджена як тягар чи небажаний прозелітизм. В результаті єдиний шлях до спасіння (бо «ні в кому іншому немає спасіння», окрім Ісуса Христа) був поставлений в один ряд з поганськими культами, тобто демонами! Цим духовним злочином було фактично ліквідовано особисте відношення до розп’ятого і воскреслого Христа. Це коріння нинішнього берголіанського відступництва.
Тому повна відповідальність лежить на соборних і післясоборних папах, які були зобов’язані, навіть згідно з догматом про папську непомильність, захищати вчення віри і моралі. Хоча вони не відкрили двері єресям проголошенням ex cathedra, але практично дали простір для їх масового поширення. Вони створили умови для того, щоб архиєретик Хорхе Бергольйо міг узурпувати папський уряд і зловживати ним провокативним способом проти його суті. Бергольйо є тим сином погибелі, про якого згадує апостол Павло.
На фальшивій основі неможливо будувати або боротися з гріхом. Плодом догматичних єресей є моральний занепад. Бергольйо є лише верхівкою айсберга.
Якщо хочемо правдиво каятися, недостатньо визнати свої помилки, недостатньо відректися від них і недостатньо проповідувати істинне вчення. У своєму особистому житті необхідно поставити на перше місце Божий порядок і життя молитви. Без правдивої молитви ми не отримаємо ласки пізнати правду, жити нею, проповідувати її і навіть пожертвувати за неї життя.
Запитай себе, скільки часу щодня ти присвячуєш молитві, а скільки – Інтернету та смартфону?! Чи маєш самокритику та дисципліну, щоб використовувати їх лише для виконання своїх робочих або шкільних зобов’язань? Крім того, необхідне радикальне обмеження часу, якщо хочеш використовувати ці знаряддя для своєї духовної користі. Конкретним рішенням щодо порядку молитви є запровадження у своє приватне життя т.зв. Святих годин, а отже й програми домашньої церкви (https://vkpatriarhat.org/domashnya-cerkva/). Для слуг Христових і ревних християн безумовною вимогою є десятина часу, тобто 2,5 години. Крім того, молитва має служити для нашого особистого зв’язку з Богом. В ній необхідно змагатися за особисте відношення до розп'ятого Спасителя. Він помер за мої гріхи, і без віри в Нього немає спасіння. Щодня у молитві коротко усвідом свою смерть, Божий суд і вічність.
Коротко про випробувану програму для домашньої церкви
Основою є Свята година з 20:00 до 21:00. Протягом тижня вона має таку програму: у понеділок і вівторок – визнання гріхів, подяка, прохання та Вервиця. У середу – біблійна молитва піднесення духовних гір відповідно до Мр. 11,23 та Вервиця. У четвер – роздуми про страждання Христа, а потім Хресна дорога. У п'ятницю – роздуми над останніми словами з хреста. У суботу – пророча молитва згідно з Єзекиїлом 37, а в неділю – роздуми про воскресіння Христа. У суботу, після Святої години, є ще година молитви, якою ми входимо в святкування дня воскресіння. У неділю з 5:00 до 7:00 – роздуми зі співами, пов’язані з воскресінням.
Кожного четвертого тижня є молитовна cторожа – кожен дотримується своєї години. Крім того, протягом дня ми робимо короткі зупинки о 9:00, 12:00, 15:00, 18:00. Покаянним днем місяця є так звана Фатімська субота (новоміcяччя).
Хто таким чином виділить час для Бога і своєї душі, незабаром розрізнить, що є гріх, що є Христовий шлях до спасіння і що є синодальний шлях Бергольйо до загибелі.
Яке покарання чекає Хорхе Бергольйо та його секту за скасування Божих законів і легалізацію гріха?
Св. Василій Великий відповідає: «У питаннях, визначених Святим Письмом, нікому не дозволено робити те, що заборонено... Людині, яка наважується робити таке, залишається „тільки жахливе очікування суду і всепожираючого вогню, який поглине Божих противників”».

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

12. 12. 2023