Єресь паполатрії і декларація «Fiducia supplicans»

Дивіться це відео також на:
https://excomunion.wistia.com/medias/rbtuoj31gy
https://ugetube.com/watch/Xs8gERQCGCDlVTP
https://cos.tv/videos/play/50294927589675008
https://www.bitchute.com/video/eNUiqyDNEDOm/

https://vkpatriarhat.org/yeres-papolatrii/
https://bcp-video.org/ua/yeres-papolatrii/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Гріх і людський егоїзм можуть зловживати всім, а це стосується також зловживання церковною владою, зокрема папством.
У І тисячолітті Церква складалася з п’яти патріархатів, які мали свої центри – Рим, Константинополь, Антіохія, Олександрія, Єрусалим. Через інвазію ісламу в VII столітті практично зникли патріархати в Антіохії, Олександрії та Єрусалимі. У середині ІІ тисячоліття впав і Константинополь. Церковна історія свідчить, що ці патріархати були майже самостійними. Коли між ними виникали суперечки, наприклад, через єресь аріанства, несторіанства, монофізитства тощо, вони зверталися до правовірного Риму.
Розвиток розуміння папського авторитету особливо посилився у ІІ тисячолітті за св. Григорія VII і Боніфатія VIII. Це досягло свого апогею з догматичною конституцією «Pastor aeternus» 1870 року про папську непомильність.
Мусимо констатувати, що ніколи в історії Церкви папство не було зловжито аж так, щоб в його авторитеті прямо руйнувалися екзистенційні основи Церкви, побудовані на Святому Письмі і Традиції, як це відбувається у випадку недійсного папи Франциска Бергольйо.
Метою папства є захист чистоти віри та моралі для збереження віри, яка є умовою вічного спасіння. Другорядною метою папства є створення зовнішньої єдності учнів Христа. Якщо папа відпаде до явних єресей, то згідно зі Святим Письмом (Гал. 1, 8-9), Традицією, тобто вченням Святих Отців (св. Кипріян, св. Августин, св. Єронім...) та Учителів Церкви (св. Франциск Сальський, св. Роберт Беллармін, св. Альфонс Лігуорі), а також згідно з твердженнями папи Інокентія III (1198) і згідно з догматичною буллою «Cum ex apostolatus officio» Павла IV (1559), папа, явний єретик, сам виключив себе з Церкви, а тому не може бути її главою.
В даний час папським авторитетом зловживає Хорхе Бергольйо – Франциск I. Нещодавно він шокував громадськість вкрай єретичною декларацією «Fiducia supplicans». Єресі він пропагував ще будучи єпископом в Аргентині, а за 10 років окупації папства виявився явним єретиком! Згідно зі Святим Письмом та вченням отців і вчителів Церкви, він сам себе виключив з Церкви і тому не може бути її главою. Це ясне вчення, яке випливає з самої суті Святого Письма.
Якщо якийсь пастир, тобто наступник святих апостолів (чи це єпископ, чи папа), публічно виступає проти суті Христового Євангелія і пропагує, наприклад, содомське антиєвангеліє, то цим ipso facto накликає на себе Боже прокляття – виключення з Церкви. Коли апостол Петро виступив проти Духа Євангелія, тобто Духа Христа (пор. Рим. 8,9), Ісус сказав йому: «Відійди від Мене, сатано!» (Мт. 16,23). Святе Письмо застерігає: «Хто проповідує інше євангеліє, навіть якби це був ангел з неба, хай буде проклятий» (Гал. 1, 8-9) – тобто виключений із Христового Містичного Тіла, Церкви. Така особа не може бути Христовим пастирем, а тим більше намісником Христа на землі, як несправедливо дозволяє себе називати відступник Бергольйо.
Паполатристи пояснюють усі злочини Бергольйо проти Бога і Церкви як жести покори і святості. Наприклад, демагогічно стверджують, що символ Пачамами є надзвичайно чуттєво мотивуючим для амазонських жінок і що вони глибоко пов’язані з ним. Тому начебто не можна говорити правду, що Пачамама – це поганський ідол, бо це, мовляв, їх ображає. Але те, що ідолопоклонство сильно ображає Бога, – це паполатристів не цікавить! Вони вміють зі всього викрутитися і стверджують, що кожен, хто в ритуалах з Пачамамою бачить ідолопоклонство, начебто є затятим фанатиком і має власний ірреальний світ нестерпної жорстокості. Ці паполатристи або не знають першої заповіді, або тлумачать її в такому ж єретичному чи апостатичному дусі.
Що стосується ритуалу під керівництвом чародія в Канаді, де Бергольйо публічно посвятився сатані, то пояснюють, що це лише культурний елемент. На їхню думку, Франциск лише поводився коректно, щоб не образити корінне населення, – мабуть, особливо чародіїв. Він начебто хотів їм показати, що має з ними одного духа і що йому йдеться про єдність з духовними цінностями тутешньої культури.
Інші паполатристи сугестивно стверджують: «Папа Римський не може впасти у формальну єресь через божественну допомогу, запропоновану наступникам святого Петра, яка дається у відповідь на молитву Христа за несхитну віру Петра».
Це сугестивне твердження про несхитну віру Петра є грубою маніпуляцією. Господь Ісус не тільки молився за Петра, Він навіть пролив Свою кров, і не тільки за нього, але за всіх людей, бо воля Божа в тому, щоб усі спаслися. Але багато-хто все одно буде засуджений, тому що Бог поважає вільну волю людини. Це стосується також теперішнього архиєретика, який окупує папський уряд.
Усі красномовні фрази паполатристів ліквідують суть правди про те, що Бергольйо вчинив публічне ідолопоклонство та апостазію. Він свідомо грішить проти першої заповіді Декалогу та проти самої суті Божого закону, і, як явний єретик, сам себе виключив з Церкви, тому є недійсним папою.
Пояснення паполатристів не мають нічого спільного з католицьким вченням, а тим більше нічого спільного з Духом Христа. Вони діаметрально йому суперечать! Бергольйо та його секта вже добровільно не залишать окупований Ватикан. Це повинен усвідомити кожен правовірний єпископ, священник і католик. Відділення від самогубного шляху Бергольйо – це сьогодні єдине рятівне рішення. Тому необхідно, щоб група єпископів в конкретному народі разом з цілими дієцезіями відділилась від Бергольйо та його секти. Це створить умови для прийняття правовірного папи.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

10.1.2024