Fiducia Supplicans – вікно Овертона

Дивіться це відео також на: https://ulestousmine.wistia.com/medias/gqeqnsos47
https://cos.tv/videos/play/50292340178588672
https://ugetube.com/watch/_ApYvbR6HjSPhroX.html
https://www.bitchute.com/video/hdqLx7DzNWuv/

https://vkpatriarhat.org/fs-vikno-overtona/
https://bcp-video.org/ua/fs-vikno-overtona/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

18.12.2023 року Бергольйо видав доктринальну декларацію «Fiducia Supplicans», яка є явною єрессю та публічним бунтом проти Бога та Його заповідей. Вона є обвинувачувальним доказом того, що Франциск Бергольйо є явним єретиком, який сам себе виключив з Церкви, а тому не може бути її главою. Про цей факт вже неможливо дискутувати або ставити його під сумнів за допомогою якоїсь діалектики чи софістики. Проте, виходячи з цієї реальності, необхідно прийняти адекватне рішення. Єпископи, священники та вірні мають відділитися від недійсного папи, який цілеспрямовано руйнує суть самого християнства та нищить віру, необхідну для спасіння. Відділенню від явного єретика найбільше перешкоджає єресь паполатрії, тобто фальшива пошана до папства.
Сенс існування папства полягає в захисті чистоти віри та моралі з метою збереження тієї віри, яка є умовою вічного спасіння. Другорядною метою папства є створення зовнішньої єдності учнів Христа. Якщо папа впаде у явні єресі, то згідно з вченням Церкви, Святим Письмом (Гал. 1, 8-9), Традицією, тобто вченням Святих Отців (св. Кипріян, св. Августин...) і вчителів Церкви (св. Франциск Сальський, св. Роберт Беллармін, св. Альфонс Лігуорі), та згідно з догматичною буллою «Cum ex apostolatus officio» Павла IV (1559) і відповідно до постулатів папи Інокентія III (1198), папа, явний єретик, сам виключив себе з Церкви, а тому не може бути її главою.
Це твердження повною мірою стосується Франциска Бергольйо. Крім того, він інтронізував демона Пачамаму, посвятився сатані в Канаді та проповідує фальшиве вчення, содомське антиєвангеліє з благословенням цього гріха та союзів цих осіб. Це публічний бунт проти Бога і публічне відступництво від вчення Христа. У цьому жоден католик не може мати ані найменшого сумніву. Крім того, 1.11.2023 року в motu proprio «Ad theologiam promovendam» Бергольйо де-факто проголосив скасування всієї Традиції Церкви та Святого Письма шляхом встановлення принципу зміни парадигм. Водночас він проголошує нові парадигми, тобто нові основи вже єретичного вчення. Тут виявилося, що Хорхе Бергольйо та його секта вже не є Католицькою Церквою.
Як має реагувати на цю ситуацію католицький єпископ, священник чи вірний? Ніхто з них вже не може мовчати! Якщо мовчить, то схвалює всю цю відступницьку систему і накликає на себе Боже прокляття! У цій ситуації бути пасивним, тобто дозволити, щоб мене вели за течією та зловживали з метою самознищення – це велика провина. Це участь і співучасть у зраді Христа та Його вчення. Але той, хто через свою пасивність залишиться у підпорядкуванні берголіанській апостатичній системі, вже не зможе бути пасивним. Берголіанська система змусить його активно просовувати содомський бунт проти Бога. Якщо ні, прийдуть суворі санкції. Єпископи будуть позбавлені уряду, священники звільнені, а віруючі переслідувані.
Це парадокс, що правовірні єпископи не хочуть відділитися від апостатичної системи і залишаються під керівництвом Бергольйо, але якщо вони відкинуть його програму, він їх негайно відділить! Позбавить їх єпископської влади, як вже показав на багатьох прикладах. Єпископи вважають найбільшим злочином відділення від Бергольйо, але якщо вони не будуть активними і не благословлятимуть гомо- та квір-союзи на їхній гріх, не вводитимуть поганські обряди безпосередньо в Літургію і не захочуть висвячувати жінок, то до них прийде т.зв. Ватиканська візитація з наперед визначеним вигнанням. Тепер, відділившись, вони б чесно повелися перед Богом і перед Церквою та зберегли б скарб віри, тобто істинну правовірну Католицьку Церкву. Але вони цього не хочуть, бояться зробити цей рятівний для Церкви крок. Деякі навіть стверджують безглузду брехню, що, відділившись від явного єретика Бергольйо, вони відділяться від Христа. Насправді відділяться лише від антихриста, а не від Христа.
Безвихідна ситуація зберігається передусім через єресь паполатрії. Правовірний єпископ переконаний, що якби він сьогодні відділився від т.зв. Святішого Отця, це було б його найбільшою провиною. Він не хоче приймати реальність, що Бергольйо, який виключив себе з Церкви, не є Святішим Отцем. Якби єпископ відділився від правовірного папи, то справді перебував би в схизмі. Але відділення від єретика, який відділився від Христа і не є законним папою, – це не є ані гріхом, ані схизмою, а, навпаки, героїзмом і прикладом вірності Христові та Його Євангелії.
Головний прихильник паполатрії, єпископ Шнайдер, всупереч св. Белларміну, Традиції Церкви та Святому Письму, публічно заявив, що папа-єретик, навіть якщо б впав у найбільші єресі і цим публічно відрікся Христа (що Бергольйо практично зробив, посвятивши себе сатані в Канаді), то начебто надалі залишається намісником Ісуса Христа на землі. Це нонсенс і максимальна єресь, яка не дозволяє зупинити самогубний процес Бергольйо.
Хоча єпископ Шнайдер приєднався до архиєпископа Пета, який у Казахстані видав заборону на благословення союзів содомітів, через паполатрію він все ж продовжує зберігати внутрішню єдність із найбільшим єретиком, що окупує папський престол. А крім того, й інших зводить до паполатрії, тобто до єдності з явним єретиком, а отже до зради Христа і Його вчення. Бергольйо робить заплановані шокуючі кроки, зокрема з церковною легалізацією содомії та благословенням союзів содомітів. Це, певним чином, вікно Овертона, яким викриває противників, але лояльні єпископи приймають ці шокуючі кроки і таким чином стають співучасниками його програми масового відступництва. Це поступово змінює суспільну думку всередині Церкви. Якщо цей процес самознищення не зупинити на початку, то за принципом вікна Овертона зміниться мислення і цей процес самогубства вже неможливо буде зупинити.
У цій ситуації кожен єпископ стоїть перед серйозним вибором – або залишиться під єретичною структурою Бергольйо, або відділиться і тоді прийме правовірного папу. Важливо відділитися тепер, а не чекати, бо якщо не буде правовірної альтернативи, яка прийме правовірного папу, Бергольйо та його секта через фальшивий авторитет все підкорять своїй апостазії. Залишиться лише невелике правовірне стадо катакомбної Церкви, яке зазна́є жорстоких переслідувань. Секта антихриста, очолювана т.зв. Святішим Отцем Франциском і його наступниками, прикриватиметься назвою Католицької Церкви. Хто тепер завчасно не хоче від неї відділитися, той наче грає в жмурки і, щоб заглушити свою совість та вбити правду, вимовляє фрази про святий послух папі. Така людина обманює себе та інших і її чекає покарання боягузів (Одкр. 21,8). Шановні єпископи, не будьте боягузами, а героями віри – такими, якими були святі єпископи, ісповідники та мученики! Наступники апостолів, врятуйте Католицьку Церкву!

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

8.01. 2024